МАН "Вплив англіцизмів на сучасний український сленг"

a

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

СЛАВУТСЬКА МІСЬКА ФІЛІЯ

Вплив англіцизмів на

сучасний український молодіжний сленг

                                                                                      Роботу виконала:

                                                                       Арсьонова Вікторія

                                                                учениця 9 класу

                                                                   ЗОШ I-III ст.. №7

                                                        м. Славути

                                                                    Науковий керівник:

Павельчук Наталія Олександрівна,

                                                                                     вчитель англійської мови,

                                                                                     спеціаліст ЗОШ I-III ст..7

                                                      м. Славути

Славута

2010

 

Назва роботи: «Вплив англіцизмів на сучасний український молодіжний сленг»

Автор роботи: В. Арсьонова

Назва відділення МАН: Славутська міська філія

Навчальний заклад: Славутська загальноосвітня школа I-III ступенів №7

Клас: 9 клас

Науковий керівник: Наталія Олександрівна Павельчук, вчитель англійської мови

Тези

         Тлумачний словник дає таке визначення англіцизму: англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком. Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні, словотвірні, семантичні.

         Процес появи англіцизмів в українській мові зумовлений політичними та соціально-економічними факторами і провідною роллю спочатку Великобританії, а потім США на міжнародній арені після Другої Світової війни.

         Поняття «сленг» - це слово, або вислови, які використовують люди деяких професій чи класових прошарків.

         У літературі сленгізми використовували як засіб стилізації І. Франко, В. Винниченко, О. Корнійчук, І. Первомайський, О. Бердник та інші.

         Молодіжний сленг – це окремий пласт національної мови, який відображає певною мірою рівень культури, освіченості, розвитку суспільства. У наш час він контрольований маскультурою, під вплив якої потрапляють різні категорії молоді.

         За допомогою компаративного аналізу англійських та українських слів було встановлено використання та поширення англіцизмів в українській мові та їх вплив на неї.

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. СТАТУС АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ………….  5

1.1   Термін “англіцизм”……………………………………………... ..     3

1.2    Граматичні категорії ……………………………………………..4

1.3    Вплив англіцизмів на українську мову…………………………   8

РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРІЯ ТА ПРИЧИНИ ПРОНИКНЕННЯ АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКУ МОВУ………………………………………………………10

РОЗДІЛ ІІІ. АНГЛІЦИЗМИ В УКРАЇНСЬКОМУ МОЛОДІЖНОМУ СЛЕНГУ……………………………………………………………………         13

3.1 Поняття «сленг»……………………………………………………….

3.2. Класифікація молодіжного сленгу……………………………………

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...23

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ…………………………………..25

ВСТУП

Протягом історії мови в його складі постійно з'являється велика кількість нових слів, однак далеко не все закріплюються в його словниковому складі. Слова, що залишилися ж, перетерплюють істотні зміни, пристосовуючись до фонетичної, граматичної й лексико-стилістичної системи мови.

Об’єктом нашого дослідження є сучасний молодіжний український сленг, а саме запозичення з різних мов.

Запозичення в різних мовах по-різному впливають на збагачення словникового складу. У деяких мовах запозичення не мають такого впливу, що могло б істотно відбитися на словниковому складі мови. В інших мовах у різні історичні епохи вони зробили настільки значимий вплив на словниковий склад мови, що навіть службові слова, запозичені з інших мов, витісняли споконвічні.

Питання про доцільність використання запозичень зв'язується із закріпленням лексичних засобів за певними функціональними стилями мови. Уживання іншомовних слів, що мають обмежену сферу поширення, може бути виправдано читацьким колом, стильовим приналежністю добутку. Іноземна термінологічна лексика є незамінним засобом лаконічної й точної передачі інформації в текстах, призначених для вузьких фахівців, але може виявитися й непереборним бар'єром для розуміння науково-популярного тексту непідготовленим читачем. Найбільше запозичень походить з англійської мови.

Предметом дослідження є англіцизми в сучасному українському сленгу.

Відсутність наукового підходу до проблеми освоєння іншомовної лексики проявляється в тім, що її вживання часом розглядається у відриві від функціонально-стильового закріплення язикових засобів: не враховується, що в одних випадках звертання до іншомовних книжкових слів стилістично не виправдано, а в інші - обов'язково, тому що ці слова становлять невід'ємну частину лексики, закріпленої за певним стилем, що обслуговує ту або іншу сферу спілкування. Найбільше запозичень, як було зазначено вище, є в молодіжному сленгу.

Варто враховувати й, що намітилася в наше століття науково-технічного прогресу тенденцію до створення міжнародної термінології, єдиних найменувань понять, явищ сучасної науки, виробництва, що також сприяє закріпленню запозичених слів, що одержали інтернаціональний характер. Це із тривалою історією розвитку української мови: багато запозичень не мають еквівалентів, будучи єдиними найменуваннями відповідних реалій. Цей з дає підставу припустити, що освоєння іншомовних слів є необхідним і неминучим для розвитку української мови процесом. У відношенні до запозичених слів нерідко зіштовхуються дві крайності: з одного боку, перенасичення мови іноземними словами й оборотами, з іншого боку - заперечення їх, прагнення вжити тільки споконвічне слово.

Саме тому проблема освоєння іншомовної лексики україномовними індивідами завжди важлива й актуальна й має досить матеріалу для розгляду й дослідження, тому що жива мова - явище динамічне, що постійно розвивається.

Отже, мета нашого дослідження: дослідити, яку роль відіграють англіцизми в сучасній українській молодіжній мові та окреслити позитивні та негативні риси даного впливу, а також вказати основні причини такого явища.

         В нашому дослідженні ми зупинилися саме на англіцизмах, тому що англійська мова є міжнародною мовою і багато запозичень походить саме від неї. Найбільша частина слів зустрічається в молодіжному сленгу.

При­чи­ною цьо­го мо­же бу­ти про­тест мо­ло­ді про­ти узви­ча­є­них норм, ві­ч­ний кон­ф­лікт “батьки-діти”, не­по­ро­зу­мін­ня зі стар­шим по­ко­лін­ням, не­за­до­во­лен­ня дій­с­ні­с­тю. Усе це спри­яє по­яві не­га­ти­в­но оцін­них слен­го­вих нео­ло­гі­з­мів і ак­ти­в­но­му їх по­ши­рен­ню.

З ін­шо­го бо­ку, мо­ва слен­гу – це ре­к­ві­зит мо­ло­до­с­ті, як і ка­тан­ня на ро­ли­ко­вих ко­в­за­нах, ма­со­ві рок-­ко­н­цер­ти, лег­ко­ва­ж­ність і без­тур­бо­т­ність. Це своє­рі­д­на фор­ма са­мо­ви­ра­жен­ня і сво­бо­ди. Це, зно­ву ж та­ки, рі­з­но­вид мо­ло­ді­ж­ної куль­ту­ри [4, c. 3].

Актуальність і новизна робота полягає в постій­ному роз­ши­ренню слен­го­вого про­с­тіру. Но­ві ком­п’ю­те­р­ні, тех­ні­ч­ні роз­роб­ки по­по­в­ни­ли сло­в­ник слен­го­вої ле­к­си­ки та­ки­ми по­нят­тя­ми: сі­дюк (від CD-ROM), бе­ха, бі­мер, бу­мер, мерс (від ма­рок ав­то­мо­бі­лів BMW та Мер­се­дес), комп (від ком­п’ю­тер). Постій­ним дже­ре­лом но­вої ле­к­си­ки є ан­г­лій­сь­ка мо­ва. За­галь­новжи­ва­ни­ми ста­ли ан­г­лі­ци­з­ми OK!, со­рі, хай!, бай!, френд, бой, ґел, бе­с­то­вий то­що. По­мі­р­не ви­ко­ри­с­тан­ня та­ких слів уви­ра­з­нює мо­в­лен­ня. То­му їх мо­жуть вжи­ва­ти не ли­ше під­лі­т­ки, сту­ден­ти, а й ви­кла­да­чі, щоб при­ве­р­ну­ти ува­гу без­по­се­ре­д­ні­с­тю у роз­мо­ві, ство­ри­ти об­раз “свого хло­п­ця”[5].

Отже, завдання дослідження: дослідити та поширення та використання англіцизмів в українському молодіжному сленгу; класифікувати англіцизми в молодіжному сленгу та окреслити позитивні та негативні сторони впливу. 

РОЗДІЛ І. СТАТУС АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

1.1. Термін “англіцизм”

Енциклопедія української мови дає таке визначення англіцизму: англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком. Англіцизми переважно усвідомлюються мовцями як чужорідний елемент і зберігають ознаки свого походження: фонетичні (джем, імідж), словотвірні (смокінг, маркетинг), семантичні (яструби – політики, прихильники жорстокого агресивного курсу у різних країнах). Ряд англіцизмів позначають національні (англійські, американські) реалії: Скотланд-Ярд (англійська реалія), діснейленд (американська реалія), а також предмети і явища в галузі спорту, техніки, економіки, політики. Англіцизм – ідіома чи крилатий вислів – пов’язується у свідомості мовців з англійським джерелом незалежно від способів творення: українське “скелет у шафі (буфеті)” (сімейна таємниця) – англійське “skeletion in the cupboard”; англійське “To be or not to be” – українське “Бути чи не бути”.[1] У переважній більшості це слова, що стосуються:

1)           техніки: блюмінг, бульдозер, буфер, грейдер, диспечер, екскалатор, каупер, комбайн, конвейєр, кренінг, радар, слябінг, сейф, телетайп, тендер, трактор, трамвай, тунель, фільм, форсунка;

2)           мореплавства та військової справи: аврал, браунінг, бункер, ватерлінія, вельбет, докер, дрейф, катер, мічман, снайпер, танк, танкер, трап, траулер, шквал, шлюпка, шрапнель, шхуна, яхта;

3)           політики, економіки та торгівлі: банкнот, блеф, блокада, бойкот, бюджет, гангстер, демпінг, долар, інтерв’ю, лідер, локаут, мітинг, чек;

4)           спорту: аут, бокс, боксер, ватерполо, волейбал, гол, голкіпер, матч, жокей, нокаут, раунд, рекорд, спорт, спростмен, старт, теніс, трек, тренер, фініш, форвард, футбол, хокей;

5)           одягу й тканин: бязь, велвет, джемпер, піджак, піжама, плед, плюш, смокінг, френч;

6)           їжі та питва: біфштекс, кекс, пудинг, пунш, ром, ростбіф, сандвіч, торт;

7)           культури: гумор, джаз, клоун, клуб, комфорт, памфлет, сквер, тент, фокстрот, фольклор, хол. [2; 140]

Для запозичень з англійської характерні:

1)     звукосполучення дж: бюджет, джаз, джентельмен, джемпер;

2)     звукосполучення ай, ей: гайморит, інсайд, тролейбус, хокей;

3)     суфікс –инг(-інг): мітинг, пудинг, демпінг, тюбінг.

При визначенні сучасних англіцизмів у лексикографічній практиці часто ігнорується поліетнічність англійської мови, яка зумовлює існування в ній британського, американського, канадського та південно-африканського варіантів.          

Деякі запозичення вживаються не тільки в прямих своїх значеннях, але й переносно, метафорично: телевізійний марафон, реанімація української економіки, заангажована преса та інші, і це явище характерно, насамперед, для мови засобів масової інформації.

1.3. Встановлення мови-джерела

Процес виділення слів англійського походження в словниковому запасі української мови є достатньо нелегким завданням, що пов’язано з факторами теоретичного, історичного, етимологічного та методологічного характеру. Етимологічний склад самої англійської лексики, як відомо, становить в основному запозичення різних мовних пластів та епох (приблизно 75%), а власна лексика англійської мови має в більшості випадків паралелі в інших германських мовах.

Через те, що спірним є встановлення мови-джерела у випадках збігу зовнішнього вигляду слова та його семантики на сучасному етапі в англійській, німецькій, голладській, французькій та інших мовах, доречним є історико-семантичний принцип аналізу слова.

Семантичний принцип. Основна маса слів англійської мови, запозичених у різні історичні епохи з латинської, грецької, скандінавської, французької та інших мов, отримує на англійському грунті нові значення і з цими значеннями впроваджується в інші мови, зокрема в українську (бюджет, сквер, піонер, методист, клерк, вульгарний, гумор та інші). Семантика цих слів у первинних мовах-джерелах для англійської мови, переосмислення їх в англійській мові та наступні проникнення в українську мову – все це дає підстави визначити англійську мову як конкретну мову-джерело для української мови.

Історико-семантичний принцип. Історична співвідносність слова з предметом або поняттям, виникнення слова як єдності звучання та змісту в тій мові, в якій вперше з’явився предмет (або поняття), дозволяє вважати англійську мову мовою-джерелом багатьох розповсюджених згодом слів, створених з греко-латинських морфем, але відсутніх в грецькій або латинській мовах.

Ретельний аналіз слів, запозичених з англійської мови, дає можливість встановити критерії визначення англійської мови як мови-джерела. Англіцизмами в українській мові будуть вважатися такі слова:

А. Власне англійські слова та їх похідні в англійській мові:

·             слова, корені або морфеми, що існують в англійській мові з древніх часів (леді, лорд, фут, клуб, стерлінг, пенс, біфштекс, трамвай, кемпінг та інші);

·        англійські власні назви, що стали загальними в англійській мові: бойкот, вокзал, жокей, макінтош, гулівер, ліліпут, хуліган, френч та інші;

Б. Слова, запозичені в англійську мову в різні епохи з інших мов, що отримали на англійському грунті нові значення та з цими значеннями розповсюдилися в інших мовах:

·        звичайні запозичення, що були переосмислені: вульгарний, методист, гумор, піонер, спорт, теніс, чек, пунш та інші;

·        штучні запозичення, створені в англійській мові з греко-латинських елементів: динозавр, скарлатина, панорама, локомотив, телефон та інші. [6; 40-42]

1.3. Вплив агліцизмів на українську мову

         Процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням. Це негативно впливає на стан національної мови і на збереження самобутності українського народу. Процитуємо В. Радчука: “…англійські слова і звороти останнім часом активніше поповнюють наш лексикон, ніж російські; наша вимова, морфологія й синтаксис зазнають з боку англійської мови чималого впливу. Причини цього очевидні: комп'ютеризація, потяг до міжнародних стандартів ділового партнерства, до науки й освіти Заходу, передове товаровиробництво в англомовних країнах, лідерство англійської мови як міжнародної тощо. Проте чимало англіцизмів попросту витісняє з обігу питомі українські слова, а це вже мовна агресія. Шкода від неї не лише Україні - людство втрачає унікальні знаряддя пізнання світу. Знову-таки, коли "лиха слава завконтори" перекладається "низьким рейтингом менеджера офісу", маємо приклад зміни не лише мови, а й свідомості”. [4]

         Такої ж думки й С. Караванський, який вважає, що необхідність виникнення нових англіцизмів в українській мові значно перебільшена, що їх появу породжує зовсім не потреба спілкування. Твори літератури засвідчують, що серед не дуже освічених людей існує звичка хизуватися малозрозумілими для оточення словами. На його думку, тепер до “престижних” слів вдається не лише малоосвічена сільська “знать”, а й високі державні достойники. Причина ж там і там одна: бажання бути на рівні модної освіченості, відрізнятися своєю лексикою від “сірих” людей. Тому, коли наші президенти чи парламентарі говорять про образ, лице або ім’я держави, то неодмінно скажуть імідж. А першорядні завдання неодмінно назвуть пріорітетними. Думка така: коли ти говориш як усі, то багато втрачаєш в очах своїх майбутніх виборців. Отже, говори, як належить лідеру. А пересічний громадянин, коли чує іноземну лексику з уст високих достойників, і собі засвоює її. С. Караванський гадає, що це веде до того, що англіцизми починають витискати нашу питому лексику. Ми втрачаємо віру в самих себе: починаємо боятися власних слів і зворотів. Там, де можна вжити своє слово, ми надаємо перевагу “чужинцеві”. “… ми пропонуємо… систему підвищення… кваліфікації – інтелектуальний тренінг”. На це С. Караванський відповідає так: “Невже тут так конечно вжито слово тренінг? Та ж ми маємо чудове слово вишкіл! Невже інтелектуальний тренінг краще звучить ніж інтелектуальний вишкіл! “Інолюбці” йдуть далі: від слова тренінг творять важкомовний прикметник тренінговий: тренінгова система. Чому не вжити вишкільна система? Слово вишкільний вживає українська діяспора. То чи не краще позичати свою лексику у своєї діяспори, ніж із рук мовних посередників? Бо тренінги приходять до нас не з Америки, а з других рук – з Москви, яка сама позичає їх на стороні, а тоді вже ми “інтелектуально” збагачуємось. Чи може навпаки: зубожіємо? Чи ж не терпить від цього “збагачення” наша питома лексика? Візьмім слово досвід. Бідолашне! Його та його побратима виробничий досвід сучасники живцем кладуть у могилу, вживаючи виключно високоінтелектуальне, як на їхню думку, слово ноу-хау, дарма, що воно для загалу незрозуміле.”[6; c. 60-61]

Дійсно, явища, які простежуються останні 10-15 років не зовсім добре впливають на розвиток української мови, нівелюють її індивідуально-національні риси, знижують виражальні та естетичні якості. Насамперед, викликає стурбованість процес тотального засмічення української мови англійськими словами, і це при тому, що існують українські назви для передачі відповідних понять: брифінг (зустріч), дивідент (прибуток, зиск), презентація (показ, ознайомлення), шоп (магазин), ноу-хау (знаю як) та багато інших. Так, частотою вживання слово імідж побиває всі рекорди. Передусім воно затирає наше споконвічне слово образ, якого просто не чути з уст сучасних мовців. Так само він поводиться і щодо наших слів лице та ім’я. Бо коли хтось каже: “НН береже свій професійний імідж”, то в цьому разі імідж опинився в мовному потоці коштом слів лице або ім’я. У переносному значення лице в українській мові якраз і заступає слово образ:

“Могутня гребля Дніпрогесу символізує лице України”.

“Електротермія змінить лице металугрії”.

У виразі “перед лицем смерті” слово лице так само вказує не на “обличчя смерті”, а на подобу або образ смерті.

Отже, цілком правильно по-українськи сказати:

“НН береже своє професійне лице”.

Можна тут вжити і слово ім’я:

“НН береже своє професійне ім’я”.

Наведемо звороти, де імідж значить те саме, що й лице або образ:

імідж Верховної Ради                              лице Верховної Ради

імідж воїна                                                        образ воїна..

Відтрутивши українські слова, імідж витиснув з нашої мови і кілька запозичень. Бо де вжито імідж, можна без шкоди вжити і репутацію, і реноме:

“НН береже свою професійну репутацію”.

“НН береже своє професійне реноме”.

Звичайно, можна сказати, що поява синонімів не збіднює мову, а навпаки – збагачує. Думка ніби правильна, хоч тут є одне “але”. По-перше, треба проаналізувати звідки прийшло це збагачення. А прийшло воно звідти, здвідки приходить вся модна лексика на Україну. Засвоюючи цю лексику, ми визнаємо єдиним джерелом свого духовного збагачення колишню метрополію і жодною мірою не розвиваємо своїх власних мовотворчих можливостей. Шлях, яким здійснюється таке збагачення, хибний. Ми мусимо дбати про розвиток своїх власних джерел збагачення, а не йти шляхом, прокладеним в іншому середовищі. Це стверджує нашу культурну залежність від чужих, не завжди дружніх до нас джерел. [6; c. 72-73]

         Насторожує й тенденція зовсім іншого, можна сказати – протилежного характеру: намагання вилучити із словника української мови певну частину слів, зокрема англіцизмів, які стали органічним її складником, і заміняти їх штучно створеними або пристосованими до нових умов функціонування раніше відомими словами, особливо в галузі термінології та професійної лексики (буфер – відпружник, спортсмен - спортовець). Крім того, що ці слова, як правило, невдалі щодо відповідності їхньої семантики суті означуваних об’єктів, вони ще незграбні в естетичному відношенні. [9; c. 42-43]

         Взаємозбагачення мов – це один із шляхів еволюції мов світової спільноти. Воно  характеризує розвиток мовних систем з найдавніших часів і, природно, не може виявити себе зараз – в епоху суттєвих зрушень у гуманітарній, науково-технічній та інших сферах. Власне лінгвістичні механізми такої взаємодії в різні періоди історії мови можуть мати певні особливості. Звичайно, англіцизми в українській мові – не завжди благо. Серйозних регламентаційних заходів потребує мовне оформлення окремих сфер спілкування, у тому числі сфери інформації, особливо реклами – радіо-телевізійної, стендової, де спостерігається справжня мовна агресія. Ці явища, зрозуміло, не мають нічого спільного із взаємозбагаченням мов. Взаємозбагачення - це процес, коли словесний знак іншої мови природно “лягає” на поняттєве поле рідної мови, закриваючи в ньому вільну клітинку або “перекриваючи ” семантику вже наявного слова певними смисловими конотаціями.

         Не треба забувати, що мова – саморегулюючий механізм, дія якого зумовлена певними законами. Мова сама здатна самоочищуватися, позбавлятися функціонально зайвого, непотрібного. Це відбувається і з словами англійського походження.

Звичайно, непомірне та недоречне використання англійських слів недопустимо, але такі явища  шкідливі і при вживання будь-якого слова. Ні вчені-лінгвісти, ні журналісти та письменники не повинні сидіти склавши руки та спостерігати, як засмічується англіцизмами рідна мова. Але заборони тут не допоможуть. Потрібно виховувати культуру мовлення, мовленєвий смак у сучасних мовців. А смак – головна умова правильного і доречного вживання мовленєвих засобів як запозичених, так і своїх, власних. [10; c. 42-43, 54]

РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРІЯ ТА ПРИЧИНИ ПРОНИКНЕННЯ

АНГЛІЦИЗМІВ В УКРАЇНСЬКУ МОВУ

 

Слова іншомовного походження - невід’ємна частина української лексики. Їх запозичення тісно пов’язане з історією нашого народу, що на різних етапах формування та розвитку власної державності вступав у багатоманітні політичні, соціально-економічні та культурні відносини з іншими народами світу і, таким чином, збагачував та змінював свою мову. Лексичні запозичення з англійської мови в українську проникли пізніше, ніж з французької чи німецької, головним чином у ХІХ та ХХ ст.; засвоювалися вони в основному через російську мову. [2; c. 140]

         Історія проникнення англіцизмів в українську мову тісно пов’язана з історією проникнення їх в російську, яка й сьогодні має значний вплив на нашу мову. У ХVІ столітті разом з успіхами зовнішньої торговлі в російській лексиці з’являються чи не найперші іншомовні слова, зокрема, англійського походження. Запозичені слова вступали разом з новими товарами та поняттями. Саме в цей період було закладено початок професійного вивчення англійскої мови з науковою та практичною метою.

         Другий період активного проникнення англіцизмів спочатку в російську, а згодом і в українську мову починається в часи правління Петра І. У цей час спостерігається активізація запозичень попереднього періоду, а також подальше збагачення лексики за рахунок англійських запозичень з різних областей побуту, торгівлі, наук. Останні  представлені математикою, морськими та загальноінженерними науками.

         Третій пік появи англійських слів у російській та українській мовах – 20-ті роки ХІХ ст. В якості основного чинника процесу запозичення англійських слів  необхідно відзначити англофільну спрямованність Катерини ІІ, заснування нею з метою перекладу іноземних, зокрема, англійських, книг перекладного товариства.

         Основними причинами зростаючого престижу англійської мови в імперській Росії є:

·        закріплення та підвищення престижу Англії на світовій арені;

·        послаблення впливу французької мови через війну з Францією в 1812 р., що звільнило деякий простір для англійських запозичень;

·        формування в суспільній думці погляду на англійську мову як на мову прогресу;

·        створення протягом трьох століть сприятливих лінгвістичних умов, що полегшували запозичення англійських слів;

·        збільшення англійської літератури, що сприяло виходу англійської мови із замкнутого кола верхівки до широких верств суспільства.

Два наступних етапа впровадження іноземного мовного матеріалу відбуваються в ХХ ст. – 20-ті роки та оформлення України як незалежної держави. Хоча частка англійських запозичень загальної кількості іншомовних слів в перші два десятиліття ХХ ст. була мінімальною, в цей час  в мові з’явилися такі слова: boom – бум; film – фільм; stand – стенд; jazz – джаз; dancing – дансінг; service – сервіс; foxtrot – фокстрот; sweater – светр.

Після 1925 року англійська мова дістала головну роль в якості лінгвістичного донора. У ці роки в мову прийшли  англійські слова: combine – комбайн, container – контейнер; tanker – танкер; trolley-bus – тролейбус; demping – демпінг; cocktail – коктейль; detektor – детектор; televisor – телевізор; teletype – телетайп та інші. [11; c.96-101]

      Кінець ХХ століття – переломний момент історії української мови, який характеризується двома процесами:

·        розширення сфер вживання української мови у зв’язку з набуттям нею реального статусу державної;

·        збільшення питомої ваги іншомовних елементів в активній лексиці, причиною якого є посилення взаємодії з країнами Заходу.

Особливе місце у складі української лексики посідають запозичення з англійської мови, їхня кількість сьогодні зростає дуже швидко. Такий процес зумовлений політичними та соціально-економічними факторами і провідною роллю спочатку Великобританії, а потім США на міжнародній арені після Другої Світової війни. На сучасному етапі англійська мова є засобом міжнародного спілкування і, за прогнозами вчених, буде утримувати свої позиції ще 50 років. Це, насамперед, мова провідних засобів масової інформації: великих теле- і радіокомпаній, світової мережі Internet, багатьох газет і журналів. Тому не можна ігнорувати її вплив на інші національні мови. Існування СРСР стримувало наплив англійських елементів, але за останнє десятиріччя ситуація змінилась. Курс на інтеграцію України в ЄС, процес глобалізації, перебудова економіки, орієнтація на країни Заходу спричинили тісну культурну, політичну та соціально-економічну взаємодію українського народу з народами світу, яка не могла не відбитися на мовному рівні. Всього за кілька років до складу активної лексики української мови увійшли слова англійського походження, що не тільки позначають нові явища культурного та суспільного життя, а й витісняють власні елементи з аналогічним чи близьким значенням.  Це  знаходить свій вияв у всіх сферах життя, зокрема:

·             в економічній та соцільно-політичній сферах загального вжитку набули слова, що позначають різноманітні явища нової для України соціально-економічної формації, на побудову якої зорієнтоване наше суспільство: менеджмент, бізнес, бізнесмен, траст, прайс, ділер, маклер, імпічмент;

·             до запозичень у сфері комп’ютерних технологій належать такі слова, як інтернет, драйвер, веб-сторінка, хакер, ноутбук, монітор, чат, файл, кіберпростір. Це дуже важлива частина запозичень, бо має інтернаціональний характер і відбиває наслідки процесів глобалізації та комп’ютерізації України;

·             у сфері побуту такі слова найчастіше позначають передові технології, що ввійшли у повсякденне життя: відеоплейєр, сі-ді-плейєр, міксер, тостер, маркер, пейджер. Останнім часом з’явилося багато слів на позначення різних елементів одягу, які можуть іноді паралельно вживатися з уже існуючими назвами або ж відбивати нові досягнення у сфері моди: боді, ті-шот, гріндерси, топ, трентч, кардіган тощо;

·             у культурній сфері спостерігаємо особливо багато запозичень у зв’язку з великою популярністю масової культури західних країн. До них належать такі слова, як шоу-бізнес, промоушн, рімейк, ремікс, кліп-мейкер, постер, фан-клуб, сингл, саунд-трек тощо. Дуже сильного впливу зазнала молодіжна культура. В активному словнику підлітків нараховується велика кількість іншомовних слів, що позначають різноманітні течії та стилі сучасної музики, нові явища молодіжної моди: хіп-хоп, скінхед, панк, байкер, скаут, реп, рейв, боді-арт, пірсінг та ін.;

·             спортивна сфера:  орієнтація на здоровий спосіб життя, дуже популярна в західних країнах, вплинула і на наше суспільне життя. Досить звичними явищами стали заняття шейпінгом, бодібілдінгом, відвідування фітнес-клубів тощо.

         Мова кожного народу функціонує й розвивається в контексті мов світу й під впливом цього контексту. Країни та їх народи перебувають у постійних взаєминах економічного, політичного, наукового й культурного характеру. Тому всі спроби штучної ізоляції національної мови від інших мов суперечить об’єктивним законам розвитку людства і його найдивовижнішого феномену – мови. [3; c. 24-26]

         Не однією лише кількістю питомих слів визначається національна самобутність мови, запорука її успішного функіонування у певному соціально-етнічному просторі. Національна своєрідність мови формується всіма (фонетичними, лексичними, фразеологічними, словотвірними, морфологічними, синтаксичними, просодичними) її рідневими складниками, які органічно об’єднані в функціональну систему, взаємозв’язані в цій системі і всією своєю комунікативно організованою цілісністю служать засобом спілкування та одним із визначальних факторів духовності народу. Саме у специфіці комунікативної організаціїї цієї функціональної системи, як і в самій природній (матеріальній) якості рівневих одиниць, і виявляється самобутність мови, її стійкість як категорії національного рівня.

РОЗДІЛ ІІІ. АНГЛІЦИЗМИ В УКРАЇНСЬКОМУ МОЛОДІЖНОМУ СЛЕНГУ

3.1 Поняття «сленг»

Зміст терміну «сленг» є доволі широким. Нижче подано деякі з означень сленгу.

Сленг ( від англ. slang- жаргон) – слова або вислови, які використовують люди деяких професій чи класових прошарків. Сленг традиційно протистоїть офіційній загальноприйнятій мові й до кінця зрозумілий лише представникам порівняно вузького кола осіб, які належать до певної соціальної або професіональної групи, яка впровадила в мову слово або вислів [6, c.200].

Сленг – міський соціолект, виниклий з арґо різних замкнених соціальних груп (правопорушників, крамарів, ремісників, в'язнів, бурсаків-учнів, вояків, інтернет-спільноти), як емоційно забарвлена лексика низького й фамільярного стилю, поширена серед соц. низів і певних вікових груп (ремісничої, шкільної молоді) міст [15].

У літературі сленґізми використовували як засіб стилізації І. Франко, В. Винниченко, О. Корнійчук, Л. Первомайський, І. Микитенко, О. Бердник та ін. [15].

Ін­ко­ли під сленгом розуміють ви­кри­в­ле­не, не­нор­ма­ти­в­не, ву­ль­га­р­не мо­в­лен­ня (бли­зь­ке до ар­го), ко­ли пре­д­ме­ту на­да­ють при­ни­з­ли­вої оцін­ки. На від­мі­ну від ар­го, сленг/жа­р­гон має в ос­но­ві лі­те­ра­ту­р­ну мо­ву або ін­шо­мо­в­ні вкра­п­лен­ня [16].

 Мо­ло­ді­ж­ний сленг – це окре­мий пласт на­ці­о­наль­ної мо­ви, який ві­до­бра­жає пе­в­ною мі­рою рі­вень куль­ту­ри, осві­че­но­с­ті, роз­ви­т­ку су­с­пі­ль­с­т­ва. У наш час він кон­т­ро­льо­ва­ний ма­с­куль­ту­рою, під вплив якої по­тра­п­ля­ють рі­з­ні ка­те­го­рії мо­ло­ді [5].

Ба­га­то мо­ло­дих лю­дей не на­ле­жать до яко­гось соціального  або професійного угру­пу­ван­ня, і все ж постій­но по­слу­го­ву­ю­ть­ся слен­гом. Ча­с­ти­на з них – це не­осві­че­на мо­лодь, яка про­с­то не знає норм лі­те­ра­ту­р­ної мо­ви. Ін­ші ж до­б­ре во­ло­ді­ють лі­те­ра­ту­р­ною укра­їн­сь­кою мо­вою, але свідомо використовують слен­г­.

Результати соц. досліджень молодіжної мови свідчать, що до найуживаніших слів належать іменники: герл, сейшн, шузи, паті та прикметники: драйвовий, о’кейний, суперний та інші. До деяких лексем (вайтовий, лукать, покет, спектра) респонденти легко віднаходили українські відповідники, але зазначали, що їх вживання є епізодичним, час від часу [14].

3.2 Класифікація молодіжного сленгу

 В даній роботі ми пропонуємо власну класифікацію англіцизмів в молодіжному сленгу і надалі спробуємо окреслити позитивні і негативні сторони впливу англізаціїї української мови в цілому. Обрані нами англіцизми в сучасному молодіжному сленгу ми поділили за сферою використання.

Сфера використання	Англіцизм в  укр.мові	Англ. Відповідник
1. Предмети повсякденного вжитку: одяг,взуття, побутові речі, продукти харчування - гроші - кольори	Шузи найки боді ті-шот гріндерси топік тренди банани айс бир лайт ті фаст-фуд дрінк шот лонг мані еврики бакси Вайт Пінk	Shoes Nike body T-shirt Grinders top trends Bananas ice beer light tea fastfood to drink shot-drink long-drink money euros backs white pink

Дана група англіцизмів використовується у повсякденному житті кожного з нас. Найчастіше це реклами по телебаченню такі як, наприклад, А ти спробував новий айс-ті?(реклама),або реклами в молодіжних газетах і журналах  Тільки по середах знижки на лонги і шоти для студентів НАУ в нічному клубі «Форсаж» [19].

2. Комп’ютерні технології

і-нет ноут леп-топ браузер погуглити чатитись веб-кем аська фейсбук скайп он-ліне форум дрова вінда біт поститu

i-net notebook Lap-top browser Google                to chat web-cam ICQ Facebook Skype On-line forum drivers Windows Bit To post [8]

У сучасному світі досить поширеним є комп’ютерний сленг – своєрідна „мова”, що виникла з появою електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) у США 1946 р. З розвитком ЕОМ в Україні теж почала зароджуватися специфічна мова, якою спілкуються програмісти. Порівняно молодий вік спеціалістів, які задіяні в цій сфері професійної діяльності, популярність комп’ютерів та Інтернету у молодіжному середовищі визначили моду на комп’ютерний сленг серед користувачів всесвітньої мережі. Знання сленгу, що дуже часто використовує молодь під час спілкування в електронних комунікаціях допоможуть уникнути численних непорозумінь [15]. Наприклад, Гугл все знає [18].

Серед школярів та геймерів популярним є Leet або leet speak – різновид сленгу, що є дуже поширеним в он-лайнових іграх, для якого характерна повна або часткова заміна літер в словах цифрами та псевдографікою. Leet не призначений для усної мови, лише для письмової. Він є невід’ємною складовою Інтернет-культури і набуває повноцінного статусу віртуального сленгу [17]. Наприклад, я тебе 3абаню [18].

Сфера використання	Англіцизм в  укр.мові	Англ. Відповідник
3. Емоції, реакції та оцінка дійсності - вигуки привітання, вітання та прощання - вираження згоди згоди або відмова - подяка або вибачення - вираження ступеня задоволення	Хай Хеллоу Бай Ван сек Кам бек Піс (вам) Чірс  Хеппі Бьоздей Сюрпрайз Окей Ок Ноу проблемз Ноу Тхенкс Сорри Со світ Супер Файн Зе бест Кул Бутіфул Крейзі Найс анбеливбл	Hi Hello Buy One second Come back peace cheers Happy Birthday Surprise Okey Ok No problems No Thanks Sorry So sweet Supper Fine The Best Cool Beautiful [17] Crazy Nice Unbelievable [17]

Вищеподані англіцизми в основному використовуються в повсякденному житті. Яскравим прикладом такого спілкування є переписка в чатах чи на форумах. Наприклад,  Хай, як воно чи Хеппі Бьоздей! Всього тобі найкращого [18].

Сфера використання	Англіцизм в  укр.мові	Англ. Відповідник
4. Назви людей за диференціацією - за віком і статтю - за родинними зв’язками - за професією - за національною та расовою приналежністю	бой гай бейби герла мен піпли олді перенти френди герл-френд бой-френд ді-джей eм-сі пі-джей сeк’юріті боді гард адмін т’ютор мерчик піарщик файндрайзер нігер айзер раша	boy guy baby girl man people old parents friends girl-friend boy-friend DJ MC PJ Security Body guard Administrator Tutor Merchandiser PR manager fundraiser Niger Azerbaijan Russia [17]

 Приклади із даної групи, як і попередні, безпосередньо стосуються молоді, адже в основному молоді люди розуміють значення поданих слів і вживають їх у повсякденній мові. Наприклад, Forsage, приватна вечірка студентів НАУ. Запрошення на одну персону. Дресс-код, Фейс-контроль. (із запрошення в нічний клуб «Форсаж», Київ).

Сфера використання	Англіцизм в  укр.мові	Англ. Відповідник
5. Культурна сфера - різноманітні стилі музики та субкультури - видовищні заходи, концерти - кіно, музика, мода, телебаченн	Попса Ре-не-бе Драм Транс Хаус Електро Тіктонік Техно Хард-рок Альтернатива Джангл Фанк Андер Граунд репер еммо пати сейшн денс диско фест батл корпоротив фаєр-шоу шоу-біз м’юзік холл рімейк супер стар Юкрейніан Фешн Вік Файна Юкрайна Камеді Клаб Фентазі муві селабрітіс фейк стайл бонз-бенд	Рop music RNB music Dram and Bass Trance music House music Electro music Tictonic Techno music Hard Rock Alternative music Dgungle Fank Under Ground rep emmo party session Dance Disko Fest (Rep) battle To corporate Fire-show Show-business Music Hall Remake Super Star Ukrainian Fashion Week Fine Ukraine Comedy Club Fantasy Movie Celebrities fake style boys-band

Зазначені англіцизми пов’язані з молодіжною музичною культурою, яка пропагандується засобами масової інформації, кінематографом та шоу-бізнесом. Наприклад, Вчора пройшов показ Андре Тана на Юкрейніан Фешн Вік [новини].

Сфера використання	Англіцизм в укр..мові	Англ. Відповідник
6. Спортивна сфера	Фітнес-клуб Пілатес Степ Шейпінг Бодібілдинг Армреслінг Квест Пейнтболл Хелп-тім Фолл Тач-даун Сноуборд	Fitness Club Pilates Step Shaping-up Body Building Arm Wrestling Quest Paint-ball Help-team Fall Touch-down Snowboard

Cпорт відіграє невід’ємну роль в житті молоді. Те, що спортивна культура нині все більше набуває Західної тенденції відображається і в мові. Минулого тижня між гуртожитками НАУ проходили змагання з пейнтболу [19].

Сфера використання	Англіцизм  в укр.мові	Англ. Відповідник
7. Саморозвиток, тренінг, методики	Брейн-сторм Тім-білдінг Тайм-менеджемент Кейс метод Ментор Модератор Флеш-моб Спіч	Brain-storm Team-building Time-management Case-method Mentor Moderator Flash-mob Speech

Таким чином, слід відзначити велику вагу англіцизмів у процесі формування словника сучасної молодої людини. Процес запозичення відбувається постійно, віддзеркалюючи нові реалії нашого життя, даючи їм нові найменування. Але не можна допустити, щоб такі процеси проходили стихійно, невмотивовано, бо часто яскрава та приваблива запозичена лексема є зовсім непродуктивною в системі сучасної української мови.

Мова кожного народу функціонує й розвивається в контексті мов світу й під впливом цього контексту. Країни та їх народи перебувають у постійних взаєминах економічного, політичного, наукового й культурного характеру. Тому всі спроби штучної ізоляції національної мови від інших мов суперечить об'єктивним законам розвитку людства і його найдивовижнішого феномену - мови.

ВИСНОВКИ

Англіцизм – різновид запозичення; слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичені з англійської мови або перекладені з неї чи утворені за її зразком. У переважній більшості – це слова, що стосуються: техніки, політики, економіки, торгівлі, спорту, культури.

Процес запозичення іншомовних слів неоднозначно впливає на розвиток нашої мови. З одного боку, відбувається її збагачення, але, з іншого боку, витісняються власні елементи, що замінюються на слова з подібним значенням.

Курс на інтеграцію України в ЄС, процес глобалізації, перебудова економіки, орієнтація на країни Заходу спричинили тісну культурну, політичну та соціально-економічну взаємодію українського народу з народами світу, яка не могла не відбитися на мовному рівні, тому кількість англіцизмів сьогодні дуже швидко зростає.

Еволюція англійських запозичень в нашій мовній системі відбувається в співвідносності з законом української мови на фонетичному, графічному, граматичному, семантичному рівнях.

Виникнення жаргону з використанням англомовних запозичень є результатом популяризації західного способу життя. У жаргонізованому мовленні сучасної молодої людини можна помітити кілька лексем-англіцизмів, які вона використовує постійно, інші ж перебувають на перефірії.

Сучасна українська термінологія активно поповнюється новими одиницями - переважно запозиченнями з англійської мови. Незважаючи на те, що українська мова частково асимілює чужі слова, все одно велика кількість англіцизмів створює загрозу для зрозумілості національної терміносистеми.

Традиція передачі українською мовою чужомовних особових імен, які мають міжнародний характер, повністю ще не встановлена. Перекладач може дотримуватися звучання власних назв та передавати відповідно, або врахувати в українському іменникові їх відповідники. Перша тенденція переважає.

На нашу думку, англіцизми в молодіжному сленгу займають важливе місце, але необхідно пам’ятати, що їхнє надмірне вживання веде до збідніння рідної мови. Ми повинні поважати традиції нашої літературної мови і вживати дані вирази в певному соціально-культурному оточенні, де вони будуть доречні. Хоча можна вважати такі сленгові вирази згубними для нашої мови, але інколи їх вживання просто необхідне з погляду на глобальний вплив англомовної культури та технологій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ажнюк. Б.М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації. //Мовознавство: №3. -2001. – 45 с.

2. Англійські слова в українській мові // Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. – К.: Наукова думка, 1973.  – С. 140.

3. Баранник. Д.Х. Українська мова на межі століть. //Мовознавство: №3. - 2001.

         4. Василенко Ю. А. Сучасний український молодіжний сленг//Львівський національний університет імені Івана Франка//2009//8 c.

         5. Задорожний. Б. Принципи визначення правил транскрипції іншомовних слів засобами української графіки.//Рідне слово випуск 2 – К.: 1973.

         6. Запозичення з англійської мови // Ющук І. П. Українська мова: Підручник. – 3-є видання. — К.: Либідь, 2006. – С. 209.

         7. Зорівчан Р.Г. /Іноземна мова як засіб глибшого пізнання мови. /Рідне слово випуск 7 - К.:1973.–С.58.

8.     Караванський С. Пошук українського слова, або боротьба за національне “я”. К.:  2001

         9. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. ― М.: Сов. Энциклопедия,1990. – 509 c.

         10. Никитина Т.Г. Так говорит молодежь: Словарь сленга. По материалам 70-90-х годов.  -2-е изд., испр. и доп. ― СПб.: Фолио-Пресс, 1998. – 396 с.

11. Радук. В. Мова в Україні: стан, функції, перспективи. //Дивослово: №4. – 2002.

12. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія /За ред. І.К.Білодіда. – К.: 1973.

13. Українська мова. Енциклопедія. - К.: 2000. – 490 c.

14. Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. – С. 25.

15. Чучка П.П. До проблеми іншомовних елементів в українській антропонімії // Допов. та повідомл. Міжвуз. ономаст. конфер. "Питання ономастики Південої України". – К.:  1974