Сценарій виховної години "Україна ЄДИНА!"

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

До тебе, Господи, взиваю
І сподівання щирі маю – 
Що Україна вільна буде
Від лицемірства і облуди,
Від бездуховності й зневіри
Людців, душею зачерствілих,
Від злої долі та безправ’я,
І тих, які завжди лукавлять,
Від нетерпимості і зради,
Ярма грошей, полону влади,
Від фарисейства лже-героїв
І збайдужілості людської,
Від тих, хто дух вкраїнський нищить,
Забувши все святе та вище,
І наче круків хижа зграя
Вкраїну навпіл розривають,
Розбрату сіючи в нас зерна...
Від всього зла, всієї скверни
Зціли, Всевишній нас Владико,
Щоб вільним став народ великий

Вчитель: Україна – моя Батьківщина! У цьому світі ми – єдині. Сьогодні ми повертаємося до своїх животоків – одностайно, щиро, не вагаючись. Саме сьогодні, в час бурхливих історичних, політичних перемін, нам, українцям, необхідно пізнати, зрозуміти клич нашої народної традиційної культури, її одвічний гуманізм, добробут, всепрощення, доброзичливість, щиру гостинність, щоб врівноважити свої вчинки, спрямувати їх на утвердження народних цінностей, забезпечення душевного затишку усім, хто живе на землі, що зветься Україна.

Ведучий: Доброго дня, дорогі учні, шановні вчителі, батьки, гості нашого свята.

Ведуча: Ми раді вітати Вас на нашому першому уроці.

Ведучий: Сьогодні наш урок – це урок патріотизму, мужності, єдності українського народу тема якого «Україна – єдина країна».

Ведуча:  Моя вишнева Україна,

Мій рідний найсвятіший краю

Куди б не їхав, де б не був ти,

А кращої землі нема.

   Тебе не вигадав Тарас

Бо ти можлива і без нього

Та й Котляревський в перший раз

Не споряджав тебе в дорогу!

Ти наче вранішня зоря

Гориш і сяєш споконвіку

Не заснував тебе варяг

У греки йшов по твоїх ріках.

Тебе не вигадав ніхто

З'явилась ти у день творіння

Благословив тебе Христос

На вічне щастя і гоніння!

Щодня благаю я Христа

Аби не знала ти руїни…

Тебе не вигадав Тарас

Завжди була ти ,Україно!..

Ведучий: Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.

Ведуча: Древня легенда розповідає, що на світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук своїх і, натомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустився Бог з ангелами, була вельми багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалось Богові люди того краю. До якої хати не заходив він зі своїми супутниками, - всюди їх зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалася Богові та місцина, що він став часто навідуватись зі словами :»Рушаймо у край»

Кажуть ,що з того і пішла назва нашої держави – «Україна»

Ведучий: Україна… В цьому одному слові й для нас і навіть для чужинців бринять музика смутку і жалю…

Україна – країна трагедій і краси, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу й чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими степовими могилами, руїнами та прекрасними піснями…

Пісня «Лише у нас на Україні.»

Ведуча: Сьогодні ми будемо перелистувати сторінки журналу нашої держави. Сторінку за сторінкою ми поринемо у минуле та сьогодення нашої Країни.

Ведучий: І першим кроком буде історія нашої України.

Понад двадцять років ми живемо в незалежній Україні й повинні гордитися тим, що маємо свою державу, мову, землю, традиції і символи. Той є справжнім патріотом, хто своїми вчинками, поведінкою, працею, знаннями зміцнює її могутність.

Ведуча: Перші кроки незалежності стали випробуванням для всіх, тестуванням на зрілість, терпіння, толерантність, нарешті – на здоровий глузд. За роки незалежності багато чого змінилося в нашій країні. Зроблено багато, але належить зробити ще більше. Давайте ж пригадаємо з чого все починалося і яких славетних людей породила наша земля.

Фільм про Україну

Ведучий: Будь-яка незалежна держава має свої державні символи - герб, прапор і гімн. Тому наступна сторінка нашого журналу – це державна символіка.

Ведуча: 2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий прапор – символ незалежності та суверенітету нашої держави. А 28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила Державним прапором синьо-жовте полотнище. Синій колір символізує чисте небо, мир; жовтий – достаток і працелюбність. Прапор є офіційною емблемою, символом суверенітету України. Тому 23 серпня 2004 року на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки України Указом Президента України було встановлено відзначати щорічно 23 серпня День Державного прапора України.

Учень.

ПІД РІДНИМ ПРАПОРОМ
Стань під прапор синьо-жовтий — 
Стяг відважних прабатьків, 
Доторкнися позолоти 
Запорозьких козаків, 

Доторкнися голубизни 
Патріотів-вояків. 
Стань під прапором Вітчизни 
Серед гордих юнаків. 

І засяє над тобою 
Найдорожче із клейнод, 
Шануватимеш з любов'ю 
Рідну армію і флот, 

Будеш гордим за чесноти 
Героїчних прабатьків. 
Стань під прапор синьо-жовтий 
Запорозьких козаків.

Ведучий: Герб нашої держави – тризуб – має глибокі історичні корені, належить до часів князювання в Києві Володимира Великого (980–1015 рр.). Він символізує ту ж трійцю життєтворчих енергій, що і хрест, – Мудрість, Знання і Любов, які виходять з одного джерела. Ми можемо пишатися нашим Гербом як символом загальнолюдських цінностей, що мають історичні корені.

Український народ  із повагою ставиться до своїх символів. Прапор і Герб є святинями, тому їх слід шанувати й берегти.

Учень

ТРИЗУБ
Наш герб — тризуб. У ньому сила          
Отця небесного і сина.                             
Уважно придивись до нього —               
На Духа схожий він Святого,                  
Що голубом злетів з небес     
І у людських серцях воскрес.
Тризуб, немов сім'я єдина,
Де тато, мама і дитина
Живуть у мирі і любові
На Україні вольній, новій.

Ведуча:  "Гімн - це урочиста пісня, прийнята як символ державної, національної єдності". Гімн України виконується на всіх урочистих подіях. У його основу покладено мелодію пісні композитора ХІХ століття Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського « Ще не вмерла України…»

Лунає  гімн України.

Гімн України.

Учень

Україно!

Сивий степ – моя колиска

І спасибі, що його ти зберегла.

Я вклонюся цьому степу низько-низько,

поцілую чисту воду джерела.

Україно! Чую голос не далеко:

ти могил не обмини,не обмани!

Я не знаю – джерело чи око предка

пильно дивиться на мене з глибини.

Ведучий:     Мати Україно! Берегине долі народної! Це ти в часи лихоліть підносила дух дітей своїх, сповнюючи їх гордістю і повагою. Це твої згорьовані очі йшли за нами всіма великотрудними дорогами, не давали забути, хто ми є, чиї ми діти.

Ведуча: Нелегкий час наступив і зараз для нашої країни. Мирне блакитне небо перетворилося на палаюче полум’я, земля здригається від вибухів, материнські очі замість любові і радості випромінюють тугу та біль, але ми – українці. Навіть в такий важкий час ми – єдині, ми – патріоти, нас не зможуть подолати поки в нас живе український дух.

Ведучий: Сьогодні ми не можемо не згадати про випускників нашої школи Ілля Кривець, Юрій Тетерук, вчителя Степанюка Олександра Вікторовича та Свідерка Сергія Миколайовича, а також просто наших рідних славутчан Бражук Микола, Ковальчук Василь, Сторожук Віктор та багато інших, які в даний час знаходяться на передовій на Сході нашої країни, не шкодуючи свого життя заради миру і спокою. Ця пісня присвячується усім солдатам, які нас захищають.

Пісня «Дай Боже сили нашим солдатам»

Ведучий: Споконвіку наша країна славилася своїми героями, своїм патріотизмом та любов’ю до Батьківщини. У найважчі часи сміливо піднімали свій голос за волю і демократію, за Україну такі велети духу як Григорій Сковорода, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Маркіян Шашкевич, Іван Франко, Михайло Драгоманов, Леся Українка. Ось якими людьми славиться наша земля.

Вірші

ОЙ ТИ, НЕНЬКА-УКРАЇНА
Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
В свiтi кращої країни
Я не знаю.
Чорне море, степ широкий,
Зеленi Карпати,
I пiд небом синьооким
Стежина до хати.

Ой ти, сонечко ласкаве,
Свiти Українi,
Бiльше щастя, бiльше слави
Для дочок i синiв.
Вони вчора, позавчора
На Днiпрi i в полi
Через працю, через горе
Добувались волi.

Ой ти, ненька-Україна,
Я тебе кохаю,
В свiтi кращої країни
Не шукаю.
Чорне море, жовте поле,
Зеленi Карпати,
I не зможу я нiколи
Iншу покохати.

У РІДНОМУ КРАЇ
Одна Батьківщина, і двох не буває, 
Місця, де родилися, завжди святі. 
Хто рідну оселю свою забуває, 
Той долі не знайде в житті.

У рідному краї і серце співає, 
Лелеки здалека нам весни несуть. 
У рідному краї і небо безкрає, 
Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут мамина пісня лунає і нині, 
Її підхопили поля і гаї. 
Її вечорами по всій Україні 
Співають в садах солов'ї.

І я припадаю до неї устами, 
І серцем вбираю, мов спраглий води. 
Без рідної мови, без пісні, 
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.

МІЙ КРАЙ
Україна — край мій рідний 
Від Кавказу по Карпати, 
І веселий, і свобідний, 
І великий, і багатий. 

Де є в світі кращі ріки, 
Як Дністер, Дніпро-Славута? 
Хто покине їх навіки, 
Тому в серці вічна смута.

Де є в світі кращі гори,
Де таке повітря свіже?
Де шумлять так гарно бори
І хвилює спіле збіжжя?

Де ясніше сонце світить,
Де гарніше зорі сяють?
Де ж солодше пахнуть квіти —
Як у нашім любім краї!

МАТИ-УКРАЇНО!
Перше наше слово з нами повсякчас, 
Мати-Україно, ти одна у нас! 
Ниви і діброви, і садів окрас — 
Рідна мати Батьківщино, 
Ти ж одна у нас!

Хай же мир і дружба поєднають всіх, 
І дзвенить дитячий безтурботний сміх. 
Нам зоріє доля світла і ясна. 
Рідна мати Батьківщино, 
Ти ж у нас одна!

Я – УКРАЇНКА
Я - українка! 
Горджуся й радію, 
Що рідною мовою 
Я володію,
Шевченковим словом 
Умію писати 
Слова мелодійні 
І вірші складати.
Я - українка! 
Живу в Україні, 
На вільній, єдиній 
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість: 
Ліси і садки. 
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні, 
І гори, й долини, 
Цвіт білосніжний 
У лузі калини. 
В душі моїй солодко 
Грає сопілка, 
Бо я з України, 
Бо я - українка!

Учні танцюють вальс. Пісня «Схід захід»

Учень: Пробач мені мамо,матусю пробач,

не зміг я дотримати слова

пробач мені нене прошу лиш не плач,

твій син за Вкраїну загинув!

Не сумуй я не сам, майже сотня нас тут

тих що волю Вкраїні здобули,

знаєш мамо тепер нас героями звуть

щоб ніколи ви нас не забули.

Я співатиму пісню тобі соловя,

вміщусь біля твого віконця

 і щоранку матусю рідненька моя,

я будитиму променем сонця!

 І як зійде на небі перша зоря,

приходитиму в сон твій щоночі

будеш спати рідненька-тихесенько

я цілуватиму сплакані очі.

Прощай мила нене,мені вже пора

прощай моя Батьківщина,

я згинув за те щоб Вкраїна жила

пробач мамо рідного сина!!!

Пісня «Білі лебеді»

Ведуча: Україна – єдина, соборна, унітарна Держава. І для збереження її цілісності та незалежності відбулася революція гідності, де постраждали багато українських громадян, загинули сотні кращих синів нашої держави. Ми схиляємо голови перед пам’ятю загиблих і висловлюємо впевненість в тому, що наш народ зробить все можливе і не можливе, щоб в нашій країні запанував мир і спокій. Тому зараз вшануємо їх пам'ять хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

Ведучий: Щодня ми пізнаємо для себе свою країну: вивчаємо історію, знайомимося із звичаями,традиціями, обрядами, милуємося наймальовничішими куточками й усвідомлюємо, що вона в нас одна – єдина, як ненька.

Ведуча: Ми пропонуємо вам здійснити віртуальну подорож поУкраїні від заходу до Сходу та з Півночі на Південь.

Кліп «Моя Україна – Моя Батьківщина»

Ведучий: Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю.

Ведуча: Нехай вам щастить у житті, і ніколи не забувайте, якої держави ви діти! До якої б національності ви не належали, завжди пам'ятайте: ви - громадяни незалежної України!

Пісня «Україна -єдина»

Ведучий: А зараз запрошуємо до слова директора ЗОШ 1-!!! Ступенів № 7 Палія Олександра Євгенійовича.

Виступ директора.